а на сьогодні він Хуйло
- Баб-Яжний виблядок і спора,
яку із лаптів пронесло!
- Кал від Яги, і від Чортяки
в сортір від демона нудьги,
сеча бандита й зарізяки,
на мухосранськії сніги..
Давно вже мертвий і смердючий
укази Дурою кида:
"Людей вбивати, гробить,мучить
Крим наш, без водки єрунда!"
Ніхто ж у світі не сприймає
Хуйла ні запах, ні оскал,
і від Мацкви, аж до окраїн
йому радіє кримінал!
Наприклад Гепа-довгоносик,
Єфрємов зрадник, і Царьов,
- ще Та,- в якої білі коси,
і театральність від Деньов
А ще Лаврови і Жиріновські
(кобили справні для Хуйла),
й десантна баба в "грузи" псковські,
що смерть їм "двєсті-ті" занесла!
Сумують виродки й шакали,
і плачуть ридма бляді вряд:
"ще українців вбили мало,
єсчьо Хуйло савсєм нє рад!"
Тож шлють танкетки і конвої
(і мародерні в їх числі),
в їх складі найманці-пропої,
й жуки на лєнті в жигулі.
Пищить Блоха на роздоріжжі
"А ну-ка плі їдрьона Вош,
нє расстрєляєм, так заліжєм!
Раді Хуйла творі што хош!"
Та не виходить! - Не здається
Барвиста Ненька, як не плач:
Реве Дніпро, Барвінок в`ється,
попри кацапський рев і срач!
Тож цар Хуйло прибитий горем
до Мінська скоса оглядавсь:
там Лукашенка, й не за морем
з ним як ти хочеш, так і бавсь!
І з Назарбаєвим, партханом,
не понарошку ніби ще:
"Ділись багатим дастарханом
твоє яйце я і Кощей!)
..Як глянеш вниз, впадеш на днище:
"Раби, підніжки, грязь Мацкви",
сказав Тарас; - Дивися вище,
й не їж чужої пахлави!!!
В цю ж мить, Хуйлу на допомогу
приперлась в Київ дивна "штазь"!
- Хуйліна Меркель(ну їй Богу),-
живе прохання: "Вов, залазь!"
..Нестримна в похоті Хуйліна
кохає Вову вже давно:
в нім розчинилась, як мівіна,
й перетворилась на гівно!
А Вова й радий дать команду:
"Ти Порошенка зрадить вмов!
(Пусти в бамбук веселу панду,
- згризе, як чорт сім молитов)"
Ні. - Не послухав каку Петя.
Напевно зробить навпаки!
Хуйла закрутить у канфетя:
страждайте Ватніки й Жуки!
Кінчай Ведмідь кацапський грати
на "градах", ніби на дуді,
і ти Хуйліна, в емірати
лети продажна на звізді!
Там засмагай, й з султаном бався
в німецький грьобаний гарем,
й забудь про Вовку, злоїбася,
із руцкамірним тягарем!
..Висить Воно, шнурок на яйцях,
бравий затягує Козак:
пищить Хуйло, і просить сальця,
та не за гроші, а за так!
На! Ось! Бери!- Велику дулю,
носатий Кремляді синок!
А в лоб козацьку гостру кулю,
і в пах від чобота носок!
***
Nebratan
