...Холодний Яр відпочиває взимку
- чекає з сином бунтівну весну -
співає колискову Ненечка Максимку,
який під дубом, свого імені, заснув.
...Вросли в гілки дубові мертві руки,
сплелись в коріння ноги - не навік!-
- Залізняка розбудять чорні круки
- заставить серце битися їх крик!
Козак повстане і розплющить очі,
й погляне з важко піднятих повік,
й піде по Україні з стягом Ночі,
похмурим месником за 33-й рік!
На Прапорі його кістки і череп,
й усмішка перехрещених ножів,
в долонях вила, пістолет і келеп, -
трощити голови, вбивати ворогів.
Він вбраний в чорне і скорботний,
- як і усі в Холодному Яру...
з ним поряд Чучупака, й Гонта-сотник,
і Чорний Ворон, що нагадує мару.
Вони страшні, але напрочуд справедливі
- чужинців косить їхній кулемет, -
- стинають голови косою на веселій ниві,
і тнуть хвости диявольських комет!
Вони ідуть, не залишаючи позаду
потвори жодної і жодного бійця,-
і не дають пощади хаму й гаду
- і не щадять розбитого яйця.
Вони ідуть.- За ними шлях палає:
горять цурпáлки тушок й язиків,
і корчиться в смолі лукавий Каїн,
що наплодив московських байстрюків!
- Холодний Яр лишає попелища -
холодну помсту за мільйон могил,
- а Чорні Круки полетіли вище,
бо Козаки уже набрались сил.
Чорний єпископ Чорний прапор кропить,
що майорить в Холодному Яру, -
там гаряче весною, тож тікають Азіопи
в Сибір далекий, і пірнають в Ангару.
- Вогонь горить.- Багаття серце гріє -
дров підкидають Гонта й Залізняк,
- червоним й чорним сяє панагія
- єпископ носить відповідний знак.
***
Nebratan
