пʼятниця, 9 листопада 2012 р.

Музей покинутих донецьких туалетів.


Протести, комуністи, ветерани
немає вибору, окрім "нема!".
В холодний дощ увімкнуті фонтани,
й позбавлена від злодіїв тюрма.
А ще:
Хоч трішечки значущі
закриті Злодієм музеї,
й гаданнями на гущі
чуже огидне рило відкривають фарисеї,
і ласують борщем,
Й складають шапочки накрадені
на сховок в три шестірки треф!
Ех, відірвати б тулуб гадині
і голову закинути в надійний сейф!

В Музей покинутих донецьких туалетів,
їх таємниць, й конкретних ПІСУАРів,
реальних Хамів, трамадолів і кисетів
з пахучим планом(анашою) і наварів,
Що з общака вагонами на "грів"
смотрящі в зону посилають зекам
(зазвичай горлівським й півновським),
як ПРезидентським землякам і кукарєкам,
як милий цьому ПРезиденту передовсім
даруночок рабам від лихварів!
Шматок пасивного й стабільного цинізму
в зубах заточених під горлорізи
з ознакою нахабства й атавізму
і з пикою запеклого мармизи.
Хай пихкає братва в майбутньому Музеї,
а я не хочу(небагато п'ю і не палю
- тим більше чиїсь плани)
вже не приваблюють хазари та погани,
й язичні Фарисеї,
й закордонне таміфлю
(від грипу начебто хороші ліки)
Я ніби сплю
сном розумового каліки
байдужий чи замовклий,
бо набридло говорити
осіння листя зжовкло
і дере покрівлю митар:
Ми горим!
А з "криші" капає незвареним борщем
і на душі
не сало біле, лише чорний щем,
й стабільно-сірий дим
від анаші...
***
Nebratan
Related Posts with Thumbnails