Моя персональна червона калина
Вітається жменьками-гронами:
Червоної крові,- жива краплина,
Україною,- в землю зронена.
Щит Великого Князя- червлений,
Наче листя калини під осінь,-
У садку не висаджують клени,
Хоча добрив вони не просять;
- Одиноко,- червона калина,
У куточку на сонці сумує,-
А десь Мати втрачає сина,-
Батьківщина кров не нормує!-
Де твій світ, Святославе Хоробрий?
Мій запльований слинею панків!
В нім живуть Севастополь і СОБРи,
Та вмирають козацькі паланки,
Дохлі беркути гнізда повили,
Оселившись на вільнім Майдані,
- Рани Києва,- новим Ітилем
Покриваються; Й гноєм тиранів.
_____________________________
Святославе Хоробрий! – Триває навала,-
Незчисленних, - на Неньку хазарів!
У них гострі мечі, а в нас мирні орала,-
І лопати тупить,- пропонує Хазаров..
- Ти у Вирії,- воїне славний, а ми…
Ми калину саджаєм червону,-
Межигірські ж, будують собі тереми,
- Не чекаючи нашого скону.
Твій червлений,- закопаний щит,-
Десь глибоко у схилах дніпрових,-
Й грізний меч над тобою лежить,
Спраглий він,- до ворожої крови:
Хто ж, покинувши плуга, -знайде,-
Твоє тіло святе, й обладунки?
Чий у вирій послання, - модем,-
Передасть, в інформації трунку?
- Щоб могутній прокинувся Дух,-
Святослава Хороброго в нас,-
Й встали всі, хто від страху протух,
Й хто завчасно, байдужістю згас!
- Перекуйте орала на зброю!- Мечі!
Перекуйте в відвагу ваш страх.
"Йду на Ви!", наче Князь прокричіть,-
І настане, хазарщини,- крах!
Щоб червона калина росла,-
Вільно й весело в наших садах,-
Без катів, й їх березових плах,-
І без крові,- в червоних плодах.
***
Nebratan / ФОТОПОЕЗІЯ / УДАР! / МОЯ ПЕРСОНАЛЬНА ЧЕРВОНА КАЛИНА( "ІДУ НА ВИ") / 01.08.2011 р.
Вхід...
