Осінь вмираючого Самурая,
Який загубив свій меч
- Найдовша. Вона відбирає
Весну,- лезами кровотеч..
____________________________________
Кохання моє,- чорний клинок,
Вкрадений ненароком:
Вістря- день, пробиває блок,-
В твоїх очах, заволоку.
Я той, - хто кохає їх темряву,
Я той, - хто кохає їх істину,-
Я іскра з каміння-кремнява,
Що під мечем потріскане..
____________________________________
____________________________________
А весни розплескують сльози,
Невиконаним харакірі:
В Самурая невтішні прогнози,-
Адже Він помилився в вірі..
***
Nebratan / КОХАННЯ / Я ТОЙ..( ОСІНЬ ВМИРАЮЧОГО САМУРАЯ )/ 22.03. 2010 р.
