ЧАСТИНА П"ЯТА.
Nebratan feat І. Котляревський
Кінець голубого Урода
(Із циклу "А в ФСБ Хі-Хікають, аж плачуть")
Хі-Хі був жополиз позорний,
І дятел хоч куди мудак,
Вдався смоктати він проворно,
У хамів, урок і бурлак!
Ще бекав: Він,- дитя Застою,
Нагадив цілу скирту гною,
Й відтак , злякавшись, тягу дав;
Забравши декількох маланців,
-Таких же як і сам засранців,
І п'яти звідти накивав.
Ще й швидко смокчучи, мов клоун,
Штани на сраці поспускав,
Щоб засандалили по повній,
І Хам Бригадний теж чухрав!
Но зла Вєтрєнка, суча дочка,
На жопу вставила замочка,
(Хі-Куя не любила страх),
Давно алкашка вже хотіла,
Хі-Хі щоб жопа не смерділа,
Щоб чортом цей придурок пах!
Ох був він тяжко не по серцю,
Вєтрянці, - так її гнівив,
В очко набила йому перцю,
Щоб Хама більше не просив;
Но гірш за те їй не любився,
Що бач в сортірі народився,
І мамкою Медведа звав;
І що його покійний дядько,
(Що гамадріла був дитятко),
Психів очолював облздрав !
Вєтрєнка бачила як з неба,
Сам Ліліпутін опускавсь,
І каже : "НАТО нам не треба,
Бо є прілічная ізбась!
І хатка, що на смітнику
А в ній прекрасна душогубка
- Й чорти в сосновому вінку,
Й московська піч, труба і грубка"
Які ще клопоти ти маєш?
Як п'єш багато, не ригаєш?
Так, Ліліпутін запитав,
Й що вислухав сєксотку, вдав:
І давши їй гебешну кличку,
"Натаха-сука" і ще личку,
Відтак з уродкою розстався,
Так, нібито й не зустрічався!
Натаха ж одягла кухвайку,
Ну а під низ труси і майку
Й до ХіХіКуя потяглась,
Прибить до стінки найнялась!
- Здоров, Уроде, хрєн піддатий!
Ну як сношають, з ким живеш?-
Сказала , залетівши в хату,
Вєтрєнка , - Чи гостей не ждеш?...
А ну викатуй швидко брагу,
А сам сідай писать бумагу,
З докладом прямо в ФСБ,
Як ти топириш сам себе!
Ну а мені давай гранчак,
Водяри, хапнути однак,
Ти ж знаєш,п'ю наче кобила,
Бо без горілки й жить несила!
А працювати чомусь лінь,
От і жеру всіляку хрінь!
Поки ж Хі-Хі їй наливає,
Його збиває з пантелику,
За вухо раптом зло кусає,
І кулаком вціляє в пику!
Кричить Натаха: ти сутяга,
Синок макаки й жополіз,
Ну де ж обіцяная брага,
Я буду бить тебе до сліз!
Пошлю на тебе НАТО злеє,
Щоб крикнув ти "о зухен веє!"
І в свій сортір назад поліз!
Ти знаєш виродок пейсатий,
Команда є тебе прибрати!
І мов ту дівку чорнобриву,
Товсту, пикасту і сцикливу,
В гареми Хамівські віддать,
У Межигір'ї будеш срать!
Добряче там нагадиш Хаму,
Лайна навалиш повну яму,
А потім там же і згниєш,
Так Ліліпутіна утєш!
Хі-хі , насупившись сказав,-
Краще б дала мені безплатно,
Хоч я пасівний та б сношав!
А особливо на похмілля,
Було б ще те у нас весілля,
- Весь Даунбас би погуляв!"
- Сказав Урод так, і сконав..
Так і скінчилась любі дітки,
Про смерть ублюдка оповідка,
Ну, а що був він нєгодяєм,
Ніхто про нього й не згадає!
***