БІЛИХ РОМАШОК ЧОРНА МЕСА..
(СОЛОМІЯ-SALOME)
Білих ромашок дрібноту пахучу
Візьму у пальці дуже обережно
Їх ніжний запах віршами озвучу
В клавіші вітру одягну бентежно..
Нехай наспівують мелодію камеї,
Що вихорем залишена у спадку,
Про шию у льоду, красуні Саломеї,
І про її жорстокость, і загадку..,
Жахливих танців з головою Іооанна-
Хрестителя й Христового Предтечі,-
В льодовім зашморгу її кривава рана,
І кров тече, на безголові діви плечі..
Та голови, що відкотилась, не сягає!
Бо є й страшніша ще для неї кара:
Холодний вітер кличе мерзлим гаєм,
Щоб пекла виривалася примара..
Співають пісеньку юдейської принцеси
Дикі ромашки в мовчазному горі,
Вони на колір білі, але їхні чорні меси
Розчує Соломія у пекельнім хорі..
..А поряд з білими,- росте культурна раса
-Блідим милує очі фіолетом…
В них теж присутня скромності гримаса
Що є усім ромашкам амулетом;
Вони, неначе Бога, ледве чутно просять,
Забрати із полів скорботи безголову..
Покарану за смерть Пророка, і голосять,
Прохаючи за Соломію знову й знову..
-Голівки гарні їх, колише дружньо вітер,
Й не слухає Господь на Небесах!,-
А крові слід на кризі, час скорботно витер,
- І Соломії-Саломе розвіяв прах..
***
ВІДЕОВЕРСІЯ ТВОРУ, ДЕ Я ЧИТАЮ ВІРШ "СОЛОМІЯ-SALOME"
(БІЛИХ РОМАШОК ЧОРНА МЕСА):
РОМАШКИ (ФОТО):
P.S.
КАРА ГОСПОДНЯ ТАКИ СПІТКАЛА ВБИВЦЬ СВЯТОГО ІОАННА ХРЕСТИТЕЛЯ:
Згідно Божим законом відплати, кожна людина, незалежно від того, яке б положення в суспільстві він не обіймав (будучи царем або слугою), отримує справедливе відплата у справах рук своїх. "Віддай їм за їх, по злих учинків їх; за ділом їхніх рук Віддай їм, віддай їм заслужене ними" (Пс.27: 4). І цього закону не може уникнути ніхто, тому що Бог Всемогутній, всезнаючий і справедливий. Через кілька років після вбивства Іоанна Хрестителя за цей злочин, за розп'яття Ісуса Христа, а також за інші гріхи, до Ірода Антипи прийшло суворе покарання Господнє. Ось у вигляді яких справжніх і невідворотних подій воно проявилося.
- Брат Іродіади, Ірод Агріппа, який був племінником Ірод Антипа, таємно поїхав до Риму і обмовив Ірода Антипу перед римським імператором Калігулою.
Причому наклепник помилково звинуватив Ірода Антипу в тому, що нібито той має зрадницькі задуми проти римлян. І незважаючи на те, що Ірод намагався виправдатися, Калігула повірив відвертій брехні. В результаті чого Ірод Антипа був позбавлений влади, зміщений з престолу царя, і як зрадник, був спочатку засланий в ув'язнення до фортеці Ліон (Лугдун), що знаходилась в Галлії(нині Франція). А потім був засланий в Леріда в іспанську фортецю з більш жорсткими умовами.
Ірод дуже страждав від того, що позбувся влади, розкоші та багатства. Життя в ув'язненні, у важких умовах позбавлених комфорту дуже гнітило його і викликало не тільки моральне пригнічення, але виявлялася в цілому ряді хвороб, від яких він сильно страждав. Іродіяда і дочка її, Соломея, знаходилися разом з Іродом і розділили з ним всі муки вигнання і наступну за ними загибель. Першою загинула Соломея. І загибель її була тривалою і болісною. Згідно з переказом, після того, коли вона вдосталь отримала страждань від важкого, позбавленого розкоші, життя, Соломея одного разу взимку переходила по льоду невелику річку Сікоріс. На середині річки досить товстий шар льоду раптом чудесним чином розійшовся під її тілом, і вона впала у воду. Ноги її не діставали дна річки, тому що вона була глибокою. Соломея провалилася під лід так, що лід надприродним чином стиснув її шию, і затиснув голову. Криків Соломії ніхто не почув, тому що саме в цей час нікого з людей не виявилося поруч. Незважаючи на запеклий опір, Соломея не могла вибратися з цього становища і продовжувала висіти на шиї, в той час як її тулуб мірно розгойдувалося під льодом до тих пір, поки лід надприродним чином не перерізав шиї. Після цього її тіло впало на дно річки, а голову загиблої Соломії принесли і віддали Іродові та Іродіяду.
Таким чином, в реальному житті проявилася дію великого Божого закону відплати, про яке сказано в Біблії: "Якою мірою міряєте, такою і вам будуть міряти" (Матв. 7:2). І сталося правосуддя Боже, покаравши нечестиву танцюристку, заради дурної примхи якої відбулося усікновення чесно глави Іоанна Предтечі, Хрестителя Господа, Бога нашого, Ісуса Христа.
