Відступати потрібно вміти,
за порадами мудреців;
Щоб ховати в могили квіти,
й не втрачати море бійців.
Відступати потрібно вміти,
на відтинку семи днів;
Щоб семіти й антисеміти,
не вбивались в почекунів.
що немає у нім живих.
Лише зомбі, що хочуть жерти,
й невмирущий з яйцем під дих!
В мертвім морі є мертвий острів,
із прийомною вдалині.
І валіза, й останній постріл,
у останні на світі дні.
З ШІ рудим і його екраном,
у прийомній прямий зв`язок,
ШІ, це чубчик за океаном:
Інтелект, який без думок!
З ними діє скелет з Чосону,
розриваючи жах могил,
сподіваючись оборону,
розгромити юрбою рил.
Ми живі, що з мертвим на герці,
який хоче нас умертвить;
- Слава Нації! в нашім серці,
й смерть ворожа, це наша мить!
А іще за одну хвилину,
допомога таки прийде.
Подолаєм лиху годину,
обминемо лихо руде.
Чахлик-цар же, що невмирущий,
сподівається на яйце.
яке сховане в східній пущі,
й пожирає людське м`ясце.
- Та вже знайдена гостра голка,
шкаралупу, яка проткне!
Й навернуться, і чубчик-чолка,
й цар вмирущий, без частки "не"!
***
Nebratan
Вхід...
