Чотири, це число почесне,
якщо ти при посаді ухилянт.
І не Ісус, який таки воскресне,
а в кріслі випадковому гарант.
Чотири рази. Викидав повістку.
І не з`являвся згодом в ТЦК-а.
А потім кинув дурникам ти кістку,
і реготнув: "Ковбаска це така!"
аж загриміли в пащах кісточки.
Й самі себе потужно обманули,
й позбавилися сина і дочки́ .
А ти казав їм в травні святкувати,
у 22-гому криваві шашлики.
Натомість жерли їх чужі солдати,
на карті від сусіднього Луки..
Чотирикратний. Рекордсмен-аматор.
Улюбленець татарова й москви.
А хто господар? Бєня, чи "куратор",
що родом, чи то з Тули, чи з Туви?
Чотири рази. Ти. Тікав від бою.
І насміхався з тих, хто воював.
І тішився з квартальною юрбою,
під вигуки "я вас туди не звав!".
А що ж тепер? "Ги-ги, га-га", і далі,
гойда́тися у кріслі до кінця?
Чи у відставку з дєрьмаком в печалі,
без болю і тернового вінця...
***
Nebratan