Вони пішли на фронт...
- Бо хто, як не вони?
Максими й кілька Ґо́нт.
І Гасло: Прожени!
"Ми всі пішли на Схід,
бо хто, якщо не ми?"
На південь пірамід,
на північ від тюрми.
Максим, що Залізняк.
Й Максим, який Далі́.
Не ради тог-відзнак
на вицвілому тлі.
Скраю шляху пропали орбіти,
які Бог в своїй хмарі забув.
- Залишилися чортові квіти,-
Будяки, на Господнім горбу
Бог схилився низенько в низенька,
роздивитися душі в лупу.
Та вона в Нього надто простенька,
тож сльозину вщипнула скупу.
- І та долу скотилась в окопи,
до Душі, що завмерла в бою.
Мчи на Небо Душа. ДеУкропи,
Де твій Вирій у Їхнім строю.
Там Садок і Аратта Вишнева.
Там Поети та Їхні Коти.
І сузір`я Руденького Лева,
І до Січі-Валгали мости.
***
Nebratan
Я хотів би пройти Мертве Море,
щоб бійця повернути живим.
Я хотів би Широке й Просторе,
по дорозі в Єрусалим.
Я хотів би закінчити бійню
нашим Стягом на мерзлій москві.
Я хотів би Нам Віру постійну,
в крах шойгу́ у повсталій Туві.
Я хотів би з Живою підняти,
за Полеглих з Водичкою тост.
Я хотів би Вам в Небі солдати,
збудувати Незламних Блокпост.
Збіг обставин в обкладинці парт,
променується з школи життя.
Близько був надзвичайний талант.
Недалеко надшосте чуття.
- На напруженій лінії фронт.
Там, де вибух у серце Твоє.
Там, де холод панує, віконт,
всіх Рішелів страшних Рішельє.
Глянь з з бійни́ці: Там ми́шачий цар,
який прагне убити Тебе.
- Допоможе лиш Кіт-санітар,
і тоді цей царьок відгребе!
Спішать крокодили
в Орландо на ланч,
що лап не помили,
побачивши харч.
Штат Фло́ри́да. Пальма.
Крутий океан.
Присутність реальна.
Відсутній паркан.
- Їдять маракую
в Орландо щодня
Під віскі святкують,
п`ючи "на коня"
Від динозавра тхне бензином
Горизонтальних Рибок Упс!
Карбонний Гад Буцає дрином,
в Кротів, що лижуть Чупа-Чупс.
Квартальний Козир карта бита́!
Ходи Картонкою Картяр!
Нове́нький Туз. Старезна Свита,
що піддалася під Путяр..
- Шина спалахує на дроті,
де розгойдали пляшку ПЕТ.
Блискучий Молотов в польоті.
скидає Майбахи в кювет.
Честь і слава Максиму-поету.
Вічна шана Рудому Коту.
Їхню Вирій прийняв естафету.
Їх велику і гідну мету.
- Прростай же весною фіалко,
через тільце і тіло наскрізь;
Так, щоб з Небом з`єднатися палко,
через квітко-зазубрену вісь!
Котик-воїн з Максимом у смерті,
буде вічно таким же Рудим.
- Наші котики гарні і вперті,
як вогонь, що утворює дим.
Я заплакав, бо стриматись годі.
Прощавайте, й до зустрічі Там:
У високій і чистій господі, -
де так добре і людям, й котам.
***
Nebratan
- Ніхто не зупинить ідею
час якої настав!
Республіка знищить вандею,
громами своїх октав!
Закинь цитатники Мао,
подалі, друже лівак.
Гасло Бандери, "чао,
імперія орко-срак!"
В небі червонім Круки
чорні від наших сліз..
Гатять в шахеди Буки
кров`ю іранських кіз!
