"хто був замовником Гандзюк?":
Суддя народний! Мить стискання,
відчув на шиї...Мертведчук!
Хрипить задушений таваріщ,
народним гнівом і судом.
Тепер на Божий покошмариш,
разом з копитами й хвостом!
На справедливе покарання!
На вічні муки без кінця!
На Суд Страшний після вмирання,
де не приймають гаманця!
Вже швидко й Кум із оперчасті,
туди потрапить під шумок.
Й з ним гРабіновічі мордасті!
Й їх ніс, який в гівні намок!
А за тим шнобелем шмаркатим,
Мураєв виступить за "мир".
Московський звісно. "Блін лопатам!
Й пєльмєням ватяний мундир!"..
Кутузов-Шуфрич ковдру в чорта,
за чпоки вимолить і чай.
Й мільйон для друга Манафорта,
листівок "здрастє і прощай!"
Побачить з Раю Катерина,
як в пеклі корчиться Хуйло.
Й танцює Кумова дружина,
пекельне зжерши помело!
Мертведчуку ж багато нафти,
з її родовищ пхнуть в живіт
Й вогнем підпалять брудершафти,
щоб залишились без чобіт.
- Нагріє відьмочку Оксану,
горілий Кум у казані.
В обіймах бісових старанну,
і на поверхні, і на дні!
Старий чортяка ополоник,
з халяви витягне і ніж,
з колаборантами смаколик,
щоб розжувати, як скоріш!
"Смачна душа, бо темна дуже!
- Чортяка вбивці розказав.
Тобі подяка мертвий друже,
від дурнів ватяних й роззяв!
Прохають в мене "камінь з неба",
а я бетоном пригощу!
Раз є у них така потреба,
сипну ще й з сіркою дощу!
Ось і тобі відро за Катю,
й від Лінча бочечку у рот!
Поживу дам я тим багаттю,
що палить ватяних істот!"
Чим далі істина, тим краще,
Чарльз Лінч відшукує її.
В петлі з`являється пропаще,
як ритм в поемах Навої...
Й не можна Лінча ні продати.
ані купити за рублі.
Як і за долари й мандати,
що на московському столі.
***
Nebratan
Вхід...
