цураючись Героїв Крут.
Вдягали пишну і убогу,
барвисту рясу і хомут.
Не мали від попів відбою,
і від прославлених дячків.
Брали слов`янів з перепою,
а на похмілля німчуків..
І так було ніби постійно,
і без перерви на обід.
Жили в Китаї й Портофіно,
самі з собою баба й дід!
У пальцях палички й виделки,
в них макарони і пельмень.
А от від хліба кацавелки,
що недоїв покійний Мень.
Під перекус молились чорту,
але лизались з янголям.
Й пишались жертвою аборту,
піднародивши другий "лям".
В люстерка бачили, як монстри,
навпроти жерли і пили.
Й гострили гостре ради гострих,
ножів, що біси роздали..
Подвійні голови кивали,
наскрізь просмердженим орлам,
що бабу з дідом не клювали,
бо напилися з ними вхлам.
А скоротившись на третину,
Боже зарізали Дитя.
І розстелили скатертину,
Й поклали м`ясо на дрантя́.
Густів на кров китайський соус,
як італійський пармезан.
Доїли ще й з телям корову,
й з свинячим пóтрохом казан.
Людське здавалось значно кращим,
аніж тваринне й нестрашне.
- Дитина зникла в роті й пащі.
які так люблять запашне...
***
Nebratan
Вхід...
