Державна таємниця!
Зумів, як сів у літачок
В повітрі розчиниться!
- Збирався ніби у Москву,
Чи знову в тепле Сочі,
Але пропав, як з дупи звук
- З минулої ще ночі..
- Шукають друзі Вітячка..,
Шукає Вова Пухтін,
Лице з чекістського значка,
Котлета, й з неї мухи!
Окремо розшук свій веде
Із буцегарні Юля
Сайт "Цензор нет", і "ОРД",
Чугайстер й Повітруля
Хтось таки Вітю увікнув
Чи умикнув в польоті,-
Остап на "Антилопі-гну"??,
Чи Кокс з Кваснєвським, й злоті?
Нечисту справу буржуїн,
Й місіонер задумав,
В Європу тягне Вітю він,
Наче в повію гуму!
- Кричить і крекче Вітячок,
Тікає світ-за-очі!
Дід "Руцкій мір",- "терпи внучок,-
Гукає, - єслі хочіш!
Ти в мій Тайоженний Саюз,
Наче в гівно вступити,
- Кізяк магуч і заскорузл,
Смердючий, мутний-Митний!"
- Але не чує Вітячок
Давно уже нікого,
Встромив в корито п`ятачок,
І член ПР в дурного,
Та й з ними бавиться взахльоб,
Якщо не крáде, - хлебче
Й покраще трахає зазноб,
Й лохам "люблю вас" шепче..
Він заховався.- В нас самих
- У людях, ніби й чесних
- Собі на шию саме ми,
Тягар Вітьків принéсли.
***
Nebratan
