зелена папороть, й часник,-
й чомусь здавалось поталáнить
життєвий розбуяти цикл;
-Чи літа знову дочекатись,
чи в небо скинути печаль:
стрибнути в коникові шати
і цвірконути-"Nachtigall!"
Щоб перестати бути фейком,
коли на те нема підстав,
щоб на горісі соловейко-
лісам про славу щебетав.
Щоб йшли незламні легіони
через літа, через війну,
залізні, "Нахтіґаль" і "Роланд",
- в мою весну і сивину...
***
Nebratan
