Земля на пальцеві й під нігтем
земля у роті й на зубах
- посуха тополиним віхтем
змітає воду на гробах.
Лежу недавно й ніби вічність
не п`ю вина, ані узвар:
я українська пересічність
простіше кажучи кошмар!
- Я лежебока, бо покійний
в мені козацький жвавий Дух
- не до вподобі мені війни
миру ж немає в тілі слуг.
Я служка. Так. Пітьми невільник
сліпий із зором, як в орла
- з Народом воєн сонний спільник
які веде, й давно Урлá!
***
Nebratan