Земля на пальцеві й під нігтем
земля у роті й на зубах
- посуха тополиним віхтем
змітає воду на гробах.
Лежу недавно й ніби вічність
не п`ю вина, ані узвар:
я українська пересічність
простіше кажучи кошмар!
- Я лежебока, бо покійний
в мені козацький жвавий Дух
- не до вподобі мені війни
миру ж немає в тілі слуг.
Я служка. Так. Пітьми невільник
сліпий із зором, як в орла
- з Народом воєн сонний спільник
які веде, й давно Урлá!
***
Nebratan
четвер, 18 липня 2013 р.
Увійти Слідкувати за дискусією
Підписатись на коментарі до цього посту...
Підписатись через електронну пошту
ПідписатисьПідписатись на усі коментарі до цього блогу...
Підписатись через електронну пошту
ПідписатисьКоментарі

Написати нового коментаря
Коментувати як Гість, або увійти:
ПовернутисьConnected as (Logout)
Не відображати публічно.
Писати анонімно.
Comments by IntenseDebate
Відповідайте як Гість, або увійдіть:
ПовернутисьПідключено як (Вийти)
Не відображати публічно.
Писати анонімно.
Мертвий.
2013-07-18T13:26:00+03:00
Nebratan
БІДИ ЗЕМЛІ|ЛІРИКА|ХРОНІКИ ОТУПІЗМУ|