Якщо я вам хоч слово збрехав
І про мене згадайте, - згадайте,
- Я за правду, - за вас воював!
За пригнічену хамом громаду
За народу нечуваний злет
Я ненáвидів чванство і зраду
Був зі мною в кумах кулемет
І тачанка зі швидкістю кулі
З блиском шаблі шалене злиття
То чому від менé відвернулись
Ви, кому я віддав все життя?
Я не смію народ докоряти
В моїй пісні нема таких слів
Я помру одиноким солдатом
Який всіх вас любив й розумів
Ви пробачте мене, хто в атаку
Йшов за мною, й від кулі поліг
Мені вас би належно оплакать,
Та я бачу очима доріг:
Вас дружини відвиють, відплачуть
І лампади не будуть гасить...
Ну, а Батько не може інакше,
Він уміє не плакать, а мстить...
****
Нестор Махно - 1921/ Переклад з московської Nebratan - 2013
