весни родючої брили,
перетворитися добривом,
грунти щоб переварили..
Голод оранки вдовольняти,
маревом стиглого терну,
болем масної стигмати
знищити скверну...
З червоного кухля поїти
жовто-блакитний кремній,
гострий і розмаїтий,
у глибині чорноземній...
Відкрити межу спокуси,
яку Божа любов зустріла,
закреслити пузо, що лусне,
окрайцем Господнього тіла..
В мантрі душ лікувати кроки,
пересичених від бажань:
тільки приземлений спокій
тільки рай для прощань..
***
Nebratan
