із Нестором й Степаном нема коли тужить!
У степові тачанка, а в лісі машинґвер -
гей, кулемет-коханка - на дереві позéр!
- Коли батьки заграють- ридають вороги,
а козаки гуляють- і смерть кладуть в стоги.
Ой любо, братці, любо!- Як любо, братці, жить:
з Бандерою й Махном нам не приходиться тужить!
- Большевики ліворуч, а злодії праворуч,
й пора розпочинати із нéхристем війну!
Піду з Батьками поруч!- З Отáманами скоро,-
із Нестором й Степаном,- бандитів прожену!
Любо, братці, любо, як любо, братці, жить.
- З народними Героями нам ніколи тужить!
Гей, ши́бениця в лісі, - а у степáх петля́:
Махно разóм з Бандерою потворам дошкуля!
- З таємної криївки, на вільні береги -
табачників ударити в короткі батоги!
В криївці машинґвери, - в тачанці кулемет -
в Степана гарна люлька, а в Нестора кисет!
Любо, братці, любо! - Як любо, вільним, жить!
-З народними Героями нема коли тужить!
Бандера не схилився, - Махна ЧеКа не стер -
кидай лимонки в джипи, бандитів же в кар'єр!
- Коли терпець урвався, - повстанців не злякать!
Махновцям і Бандерівцям на вражу смерть начхать!
Страшна лиш перша куля, всі ж інші метушня!
То й другої не страшно, що втрапила в коня!
Любо, братці, любо! - Покійником, не жить.
- Якщо помер за волю, то нічого тужить!
Чим жить без України, - ми виберемо смерть,
- ти в серці, третя куля,- нас в Вирії не сердь!
Нічого так не шкода, як віри без людей.
Нічого так не жалко, як втрачених Дітей.
- Заплаче Україна, і стисне кулаки,
і Козаків зустрінуть- у Вирії Батьки́!
- Любо, братці, любо!- Як любо, братці, жить
з Бандерою Степаном - нам ніколи тужить!
- Любо, братці, любо!- Як любо, братці, жить
з Махном, у Гуляй-Полі, не приходиться тужить!
***
Nebratan
