пʼятниця, 30 листопада 2012 р.

Гвардєєц ШаріковЪ(з циклу "Пси не люди").


Гвардєц ШаріковЪ криві стовбурчить пальці
і опускає синьо-білий член,
гвардєєц Шаріков бренчить на балалайці,
й скуповує у Лондоні Біг-Бен.
Гвардєєц ШаріковЪ картуз мєнтовський носить,
а часом і шикарний капелюх,
гвардєєц ШаріковЪ не любить світлі коси
Свободу і Народний Рух.

Боїться він слова прості й народні,
а особливо дуже,- слова "жид",
й покращує життя собі уже сьогодні,
і плаче за покращенням навзрид.
Гвардєєц ШаріковЪ не їздить на трамваї,
й не возить за кермом чужий вантаж
- він звично крáде вишки і Хюндаї,
відкат відгрібши із корейських барж.
Гвардєєц унітази золоті- собі купляє,
але, як і завжди,- не за свої!
Гвардєєц ШаріковЪ за рідну мову лає
і плаче, як співають солов'ї!
Тому й розводить птахів двоголових,
що наче дятли в зад його товчуть:
гвардєєц ШаріковЪ помірні кайфи ловить
і непомірні часом,- просто жуть!
В коморі він тримає Підрахуя,-
в собачій будці на підхваті Кал!
Гвардєєц ШаріковЪ не коверзує,
- жере ікру, - й показує оскал!
***
Nebratan

Related Posts with Thumbnails