кліпати очима, повними мошки́,
- не забарюсь!
- надвечір поливати огірки,
улюблених танюсь;
далеко море і священний Ганг
русалки й їхній краб
ближче до сходу, з гуми, шланг,
вологами Кааб;
а грунт, мов чорний камінь
- в власному дворі!
- моє святилище і храмень,
і вмістилище дарів:
- ти, прохолодний вечір
і вишнева ніч:
оголені цілунком плечі,
емоцій спазми, перелі́ч!
...а вже на ранок знову спека,
приземлених надій і сподівань,-
і мавзолей грузинського абрека
торкає зіркою,- івана у сусань -
несоромно себé, щоб продавати:
по три,- колонами, - у п'яту йти;
московські і жидівські зикурати,
ліпити вавілонами із брудноти...
(хоча месопотамія "відпочиває",
то темні демони беруть реванш):
лякають чортом, ханом, карачаєм,
- шукають в мові й жінці гандж!
- таких послухати,- собі дорожче
- куди як краще поливати огірки! -
нехай город пітніє, шлангу вогчем,-
щоб грунт вологий став і говіркий!
тебе, надійну й соромливо-строгу,
й нетрадиційно-сороміцьку
- кохаю,- цвіт-калиною,- невбогу;
вуста і руку, ніжку й цицьку
- і тіло бажане, і чисту душу,
- моє вмістилище кохань:
мою чудову яблуньку і грушу,
мою найкращу із найкращих пань.
***
Nebratan
