Пахло неМикола!
Нікалаєм буть ізволіш?
- Не назву ніколи!
Не твій татко я, не мамка,
В Калузі далекій,-
Там малим губами плямкав,
Як жабой лелеки.
А тепер ти в Україні,
Наш братан. Донецький,-
Пацаном же будь, і з ліні,
- Язиком не гецкай!
Ти, звичайно, не три клепки,
В голові тримаєш.
Але ж мабуть і не септик,-
Розум таки маєш:
Каже Ющ, що ти навчився,
На мові балакать?
Ти ж шипів на неї й злився,
Як на бліх собака..
А тепер, хоч і з акцентом,
Мовиш "галичанським".-,-
Ти Юща аплодисменти,
Заробив з шампанським.
Корок Вітя вибиває,
Могутнім ударом.
Бульбашками ж Шустєр грає,
Й грошей перегаром.
Так. Дружок мій нині Вітя
Ющенко найкращий.
Тезки ми. Зірки нам світять,
Й обох Путєн лащить.
Вчися Коля, неМикола,
Чоботи лизати,
І до царського камзола,
Як Ющ припадати.
_______________________
_______________________
Кажуть Янич,- персональний,
Хочеш бачить рай?
В мене є вже. Рег-анальний!
Швидше приїжджай!
Дорогий мій "Да Пашліви",-
Знатний Кровосіся!
Межи гір ростуть оливи,-
Й страус Фєдя знісся.
Вчора викотив яйце,
Наче ніс твій в кубі.
Був би й більшим молодцем,
Якби не поскубли.
Стать змінив він. Як і ти.
Тож приносить користь.
Яйця, Коля, - не понти,-
Й не Лариса Скорик...
Як розбив, три дні їси,
Гігінтську яєшню,-
А добавиш ковбаси,-
Ще довше, канєшно.-
_______________________
Як живе твій син в Москві?
Грошей часто просить?
Мій молодший збовдурів:
П'є все, що приносять.
А напившись коньяків,
- Пива та горілки,
Посилає земляків,
На три хріну "стрілки".
Сам же дому не знайде:
Де він не згадає!
Сто спіткнеться раз, й впаде,
Поки пригадає..
Весь він звичками в мене,
- Таткова дитина!
Як нап'ється, щось і втне,
З шапок скарлатина!
_________________________
Глянь Пахлуша осюди!
- На мої угіддя!
Та дивись не не насліди:
По палацам підем!
Їх у мене сотні три,
А можливо більше.
(Й унітазів золотих
Мені найлюбіших).
Так що Коля,- не сідай,
Де попало срати.
Золотий скакун сідлай,
Й випускай салати!
По старечому не тужся,
Й ікрички поївши:
Золотим очком милуйся,
Сонця яскравішим.
___________________________
___________________________
Бачиш пам'ятник Пеньку,
Й Катерині Другій?
Жеребця любов палку,
Знала ця подруга
Сотні тисяч і солдат,
Й панів-офіцерів.
Та конячий "апарат"
Застряг у печері-
Катя, Катя, Катерино,
Мамочко коняча!
Застелю я скатертину,
Вип'ю та й заплачу!
Ти ж Хазаров неМикола
Відкривай лопатник!
Поділись, додавши нолик,
В мої скарби-статки!
Щоб Ахмєтова багатшим,
Став я мільярдером,
Буду далі життя кращить,-
Народ мародерить.
З найбідніших якнайбільше,
Надеру "капусти",
Найпухнастий, - найбіліший,
Я. В домі розпусти.
Моїм іменем назвали,
Донецькі майдани.
Підрахуй- Сергій Кидалов,
Вибори зварганить,-
Щоб міг вічно царювати,
Поки чорт не вхопить:
Чи врятує Москва й блати,
Шансон та хіп-хопи?
_____________________________
_____________________________
Блатеїст я Коля, й Богу,
Свічку не поставлю.
У Ведмежому барлогу
Мною Звірі бавлять:
Підкидають, ніби м'яч,
В царськім бадмінтоні.
Інколи пускають вскач,
По понтів прогоні.
Я ж їм поспіхом здаю,
Залишки держави
Скоро їй прийде каюк,
Й скінчиться забава..
Спустять в власний унітаз,
- Царі холуяку.
Та мені не до образ,-
Не звиснути б з гаку!
Такі в мене Коля плани,
Такі перспективи.
Ми з тобою ветерани,
Країни наривів!
Вилізли із війн-розборок,
Спухли в дулі-маки:
Києва, донецьке горе,
Цапи- маніяки!
Злочин- наша підсвідомість.
А грабіж на думці.
Совість паханяча, в комі,-
Зате гроші в сумці.
___________________________
___________________________
Межи гір тварини дивні.
Й ще дивніші птахи.
Люблять долари і гривні
Й жалять, мов комахи.
Кров висмоктують в людини,
Як їхній господар.
Є й страшніші в них провини,
Й за них нагороди:
Страус Федя в поліцаї,
В війну записався.
За "Зіг Хайлі" мав порцаї,
Тим і прославлявся.
А тепер для черевиків.
Нових пригодився.
Я його по горлу чикну,
Щоб не подавився,
Здеру шкуру, та повішу,
На сосні сушитись,
Як Табачника афішу,
В Україну вшиту.
Пий Колюня, не соромся,
Віскі-оковиту.
Та як я не захоромся,-
В унітазну свиту!
Не люблю я конкурентів,
Навіть кровосісьних,-
Я найкращий між агентів.-
КГБ ще, - звісно.
Мій найкращий унітаз.
І пеньки найкращі.
Найдешевший в мене газ,
Тим то він і "слащє"!
____________________________
Синьо-білою імлою
Чорт кришує.- Я крутяк.
Та у чорта під полою,
- Не зігрітися ніяк.
Вихор снігом замітає,
І турбується братва.
Язиком плете,-картає,
- "Україна ще жива!
Треба б матінку добити,
Щоб сподобить "Рускій мір".
Й грабувать не "шито-крито",
- А відкрито і без мір".
Впряжені ми Коля, в плузі,
Від злодійських мудреців.
Виріс ти в їх темнім крузі,
Я ж Пахлюша, й поготів.
Тож гайда вагони красти,
Та грошима набивать.
Олігархів, клани й касти.
Допоможуть грабувать.
Друг мені ти. Не країні.
Я ж для Києва,- Батий.
В тридесятім поколінні,
Й на іконах несвятий.
__________________________
Я донецький. Ти совєцький.
- Ти старіший. Я старий.
Що могила недалечко.
Коль! - Мені не говори!
__________________________
...Ех, життя моє солодке!
Скільки я добра припер?
Вигадав хворобу Боткін,
- Я ж купив гелікоптер!
ВІн з подібних найдорожчий,
Заздріть шейхи-злидарі!
Він гуде і вітер трощить,
- Як вугілля шахтарі.
Сам я в шахту ні ногою!
Хай туди попреться лох.
Я ж брехнею заспокою
Тих, для кого злодій боХ.
Я літаю над майданом,
Я літаю над шосе.
І будують автобани,
Лиш мені. Моє усе.
Я конкретний. Я реальний.
Як і ти. Мій друг Пахло.
Часом дуже генітальний,
Як старих пеньків дупло.
Я стрибаю, зовсім голий.
Я, то страус й шимпанзе.
Я здихаю, та поволі,
Бо мені поки везе.
___________________________
Рай примарний мій.Я знаю.
Коля, брат- по казану.
Пекло двері відчиняє,-
Радо.- Вітьці- пахану..
***
Nebratan / СВЪ.(МП) ЯНЫКІЙ(ЯЙЦЄПАДНЫЙ) / ПРИМАРНИЙ РАЙ(ОДКРОВЕННЯ ДЛЯ ПАХЛА) / 30. 10. 2010 р.
