пʼятницю, 23 вересня 2011 р.

ДЕМІУРГ ПЛЯЖНИХ АГОНІЙ.


…Море часто жує банани,
Із надутої жовтої гуми,
І екстрімом лежачих манить,-
У стрибаючі хвилі-пуми.
А на березі дівчина мліє,
Не натішившись Казантипом,
Вона морем не просоліє,-
Засмагати буде до скрипу!
Засмагати, вперто-фанатно,
- До зміїної линьки шкіри, -
Довгонігтевий,- моди ратник,-
Відчуття позбавлений, міри.

______________________________

…І "банан" проколоти можна,
- Розчепіреністю долоні,
Сила кігтів,- абсурдом тотожна
Деміургові пляжних агоній,
Що у бруду творінні невтомний,
Заховався в пивному корці,
- Й пахлави, й кукурузки з дому,
Вимагає все нових порцій,
Тільки й в'язки смердючої риби,
- Апетитів його не зупинять,
Тож він пляжниць жує й не хибить,
Як випльовує кігтів лушпиння.
Й спритно палить міцні цигарки
І пісок прикрашає бичками,
В шлунку демона дівчині парко,-
Вона хоче додому,- до мами..
***
Nebratan / ФОТОПОЕЗІЯ / ВІРШОЖАРТИ / ДЕМІУРГ ПЛЯЖНИХ АГОНІЙ / 04. 09 . 2011 р.
Related Posts with Thumbnails