- Комах чотирикрила фея,
- Дощем омита чарівниця,-
Малесенька богиня Фрея,
Що чарувати тільки вчиться..
- А трон її в пахучих травах,
Листок, що впав,- її карета,
- І видно, що у феї справах,
- Знайдеться місце і поету:
Змах крил прозорих, і злітаєм,
З нею удвох, як грому крапка,-
У гуркітливий хмарний втаєм,-
Я,- й загадково- ніжна бабка..
***
Nebratan / ФОТОПОЕЗІЯ / БАБКА / 29.05.2011 р.
