Чому люблю безтямно і пронизливо
пробудженими вихорами чакр,-
тебе, -ніби систему сервіс-пак?
А за спиною шепіт: як принизливо,
у когось закохатися,- аж так..
І кинути,- порадників не брак,
як лезом у коханої лице:
Словами зречення,- оце:
-"в любові затаїлась сила зла-
-полюбиш, мимоволі, і козла"
- Поганий, значить, запах,
- від божевільного і цапа,-
Він пише на коліні рапорт
і забирає чорний прапор ,
щоб я сміявся, а не плакав,
А ти б, - у очі плюнувши, -пішла..
..Не хочу слухати нікого,- віко осені
обличчя, - чимсь нагадує твоє,-
й мовчання, яке спокій не дає,
- Бо відриває серця тугу, й стосами,
складає, як болючі ранки,
чи закривавлені світанки:
Туди,- де щем розлуку впізнає..
А я скажу усе ж, навіки і пронизливо,
закоханий без тями я! -Нехай
відповіси: даремно не зітхай..
А я скажу тобі , хоч це принизливо,
Прошу.. І ти,- нарешті покохай..
***
