понеділок, 8 березня 2010 р.

ЛІРИКА

КОХАННЯ ВІЧНОГО ВОГОНЬ..

З А Б А В А (ВЕЧІРНІЙ ЛЬВІВ..)

Бруківку вулиць,
                 кам'яниці,
                      запахи кав'ярні..
-Чи пам'ятаєш,
                               як зустрів,
Нас,
       -молодих,
                    вечірній Львів?
Як,
       на руках
               травневих злив,
 Нам простягнув
                      малюнок
                                         площ,
Щоб сірі
              присмерки,
                              немов
                        бажання марні,
У теплий
                  обернути 
                                        дощ,
А мури кам'яниць, -
                              віків
                           штрихи
                        елементарні,
Зі зливами,
                  шепталися
                              про щось..
Минулося!
                 Пройшло!
                         -Згадати
                           марна справа
-Стежками
                   вулиць
                                 нас привів,
У синяву
                     травневих злив,
Давно колись,
                        вечірній Львів…
Ну що ж,
                 - зігрітися тепер,
Нам допоможе
               львівська чорна
                                               кава,
А дощ
               той давній,
                               як mon cher,
Що
        ненароком,
                               пам'ять
                                            стер,
Розкаже,
          як пройшла в той день,
                                         забава...
***
Related Posts with Thumbnails