КОХАННЯ ВІЧНОГО ВОГОНЬ..
З А Б А В А (ВЕЧІРНІЙ ЛЬВІВ..)
Бруківку вулиць,
кам'яниці,
запахи кав'ярні..
-Чи пам'ятаєш,
як зустрів,
Нас,
-молодих,
вечірній Львів?
Як,
на руках
травневих злив,
Нам простягнув
малюнок
площ,
Щоб сірі
присмерки,
немов
бажання марні,
У теплий
обернути
дощ,
А мури кам'яниць, -
віків
штрихи
елементарні,
Зі зливами,
шепталися
про щось..
Минулося!
Пройшло!
-Згадати
марна справа
-Стежками
вулиць
нас привів,
У синяву
травневих злив,
Давно колись,
вечірній Львів…
Ну що ж,
- зігрітися тепер,
Нам допоможе
львівська чорна
кава,
А дощ
той давній,
як mon cher,
Що
ненароком,
пам'ять
стер,
Розкаже,
як пройшла в той день,
забава...
***
