У Києві стовбичиться ярмо,
і застує Дніпро-ріку велику.
А ми в його горнилі горимо,
ковтаючи сльзу на Божім Лику.
Бо відцурались Господа давно,
іще тоді, як Жито осквернили.
Й отримали отруєне зерно,
від вовкулак, які на місяць вили.
Тамбовський вовк таваріщ нам тому,
що Хрест ми на звіздяку замінили.
І Світло обміняли на пітьму,
а бджілок на погані таргани́ли.
Воно народжене у перший день,
це немовля, яке звіряче вбито.
Під дзвони Великодні дзень-дзелень,
його ракетою ударило копито.
Так мстився Воскресінню вічномрець,
із свого бункеру і пекла-мавзолею.
Вбив немовля, щоб плакав Бог-Отець,
сльозами чистими із мира і єлею..
І сльози капали на Землю наче дощ,
крізь жовті барви і блакитне Небо.
І не боялися вони кривавих трощ,
і тих, які вчинили їх ганебно.
Ми вибрали смерть. (По приколу;
По дурості, й Богу назло.
Зелено-усміхнену й голу.
нам втюхало хиже хуйло.
- Ми разніцу й каку поклали
на купу московських свавіль
На спалені орком вокзали,
На спільні поразки і біль.
- І ось уже орки в Херсоні,
бо зовсім без мін Каланчак.
І зрада у владній персоні,
у путінський взулась личак!
- У Pink Floyd-ів амбітні серця,
й бойові українські гітари;
Рве нам душу їх музики ця:
Hey Hey Rise Up! Респект суперстари!
- З ними слухаю я Хливнюка,
й під Pink Floyd-и Червону Калину;
й бачу разом, як б'ють гівнюка,
і хуйла, й їм подібну скотину!
Буде все Україна й Pink Floyd:
вічні Музика, й вільна Країна.
І Садочок Вишневий без хвойд,
й Мова наша у нім солов'їна.
***
Nebratan
Перекличка, почнімо від Бучі:
Так, це Я й більше триста в мені..
Я Гостомель! І зорі блискучі,
й наша Мрія в нічному вогні!
Я Чернігів! Я вистояв хлопці!
Маріуполь і Суми агов!
Як ви там у котлі чи коробці?
Як жахаючий орків Азов?
Так, Я Суми. - Воюю невтомно.
Мародерів вбиваю й жену.
Азовсталь я! І змучена Домна.
Українську чекаєм весну!
Від останньої баночки шпротів
залишилися спогади про
козломордих у формі задротів,
сотворив яких доктор Моро́!
Їхній острів в хабарівськім краї,
у рязані й бурятській тайзі,
Народились від самки в сараї,
і козла, що стрибав на козі.
Вони кажуть "культура їх круче,
найкрутіших у світі культур",
бо вживали їх пушкін і тютчев,
лише водочку замість мікстур!
Смерть ядуча малює Чорнобиль,
для загарбників пензлем боліт;
- Розпадаючи радіоко́бальт,
у їх бомб кожний бах і приліт.
- Й Матір Божа рятує Країну,
з Конотопськими Дівами в ряд.
Й Білі Відьми, як голуб пір'їну,
загубили на орків снаряд.
І в їх танку скривилося дуло,
І їх члени уже не стоять.
І хуйло їх вайнушку продуло,
помінявши і позу і стать.
Тля московська бридка і давуча,
тхне в дорозі хвостом сатани.
на шляху її Ворзель і Буча,
і Ірпінь з дефіцитом труни.
Геноцид. Мародерство. Наруга.
Сунуть в танку зна чорт звідкі́ля:
На дівчат. На дітей, вкравши плуга;
щоб неорана вмерла рілля.
Піп Курілка вручив їм "іконку",
і пекельно-червону звізду.
Й з АТБ, недопиту казьонку,
й радіацію з лісу руду.
Воюют ли с мёртвыми ваньки?
Скажу вам по правде, что да!
Воруют у них после баньки
без совести и без труда..
- И тащат домой унитазы,
и чайный сервиз из ЧАЭС:
(побольше грузите заразы,
советует Рыжий вам Лес)!
Чтоб больше торчком не стояло,
вонючее ваше хуйло!
Что вас на войну посылало,
и вас же в могилу свело!
