"Як боявся я Майдану..
("третього" і далі),
притулявся до кайдåну,
наче до медалі
Ой кайдåне-кайдåноньку,
дєрьмачино любий!
Обнімаю наче доньку,
щоб не вибив зуби!
- А ще дуже я боюся,
- чуєш чорт баканов? -
Не кінчалася щоб ДУСя,
й в розвідці буданов!
..Є у Господа Бога Криниця
у якої два різних крила,
із якої ти мусиш напиться,
чи добра чи предвічного зла.
- У Криниці потоплені душі,
які мертвої впились води:
Злобна вата й зелені чинуші,
у геєні тепер назавжди;
- А над Нею полеглі Герої,
жваво втілились в образ лелек,
й розлетілись з водички живої,
її випивши кухоль і глек.