у "кожен день іде війна":
і ніч насичена війною,
і ранок, й "вечором хана!"-
Усім, хто ще не належався,
і всім, хто дума- "пронесе",
- вони прокинуться у жасі,
й Хуйло, що Путєн скаже "все!"
- Кінець ідилії на салі!
Капець і ситному борщу!
Диван кульгає на вокзалі,
й гукає в ліжко не пущу!
Потяг відмінено в нірвану
ще недалеких мирних днів,-
зупинка ось вона, з екрану
ми бачим мертвих пацанів!
"В одному скніли ми окопі
і закривали блок-пости
хотіли жити всі в Європі,
але нас вбито. Ми це ти!
- Ти ще в бутті, а нас немає,
і ти лежиш, та не в землі,
ніби живий лінивим раєм
і наче мертвий: кулі ж злі!
І пухнеш, щастям тимчасовим
хоч знаєш, хто "понад усе!"
Бог й Україна йдуть на лови,
крізь блок-пости, степи й шосе."
***
Nebratan
