морок в стиглій на чорне душі
морок в траханих в зад обладунках
морок прагне в погони мерщій!
В сьомий щит визвіряється тиждень
і збирається світло в похід,
- тільки сутінки з мертвими вижде,
- і з побитими бігтме від. -
Від нещадних пожеж і побоїв,
від ніким не покараних гнид,
- і добра, що закриє собою,
сором зла й від нечистого стид!
...А на вулицях сіл і містечок
все спокійно, як зáвжди і скрізь,
- там ганяють на бійню овечок,-
і там кажуть в повстання не лізь!
Поводир, що сумний і лінивий
нарозказував купу казóк,
- розхвалив овечаткам оливи,
і з убивцею їх,- образок!
"- Все окей! Усе добре на бійні,
мирно там вас заріжуть ножем,
ви ж овечки вмирайте спокійні
й не кричіть: "Помираю!- Невже?"
А хто крикне, так той провокатор,
а хто вдарить, так той не за мир,
а хто вистрелить в ворога й ката,
той уже не баран, але звір!
Отакі то в нас справи, хлоп`ята!
- Отакі в нас тепер баєчки́!
- Стоять мирно і вила, й лопата,
й відбивають в нас ни́рки качки́!
І у Харкові палять машини,
а в Одесі відновлюють Кать,
й не почуєш зі сцен "Черемшини",
як до "мурки" вас змусять звикать!
І накачує "беркутом" м`язи
морок в грудні, і зло повсякдень,
й видає "Бєй дєтішек!", - накази,
той, що скаче з пеньочка на пень.
***
Nebratan
